Харківські ветеринари частіше виявляють у тварин із прифронтових населених пунктів симптоми, схожі на посттравматичний стресовий розлад, тривожність, агресію і навіть випадки деменції.
Як допомогти домашнім улюбленцям, що зазнали стресу через війну, розповіла в етері Радіо «Накипіло» ветеринарна лікарка Марина Єрмолаєва.
Велика відмінність діагностування тварин в стресі і людей — неможливість чітко визначити, що насправді відчуває кіт чи собака.
«Те, що ми називаємо “ПТСР” у людей, у тварин кличемо “ПТСР-подібний стан”. Ми не можемо 100% сказати що це саме ПТСР, бо людина може розповісти про свої відчуття, заповнити спеціальну анкету. А собаки можуть просто відмовитися йти на прогулянку, реагувати на шорохи», — каже спеціалістка.
Одним із симптомів, на які власникам тварин варто звернути увагу, Марина називає “постійний моніторинг середовища”, навіть у безпечних просторах і після прогулянки. Перманентний стрес, за її словами, підвищує рівень кортизолу в організмі тварини, що впливає на захворювання різних органів.
«До війни деменцію у собак я зустрічала лише у сучасних підручниках і дослідженнях. Але за останній рік у мене 6 чи 7 пацієнтів похилого віку, собак з деменцією. Зараз, оглядаючись в часі, ми з власниками розуміємо, що це хронічний стрес і тривога від вибухів», — розповіла Єрмолаєва.
Спеціалістка радить власникам тварин уважно спостерігати за змінами в поведінці улюбленців, бо вони можуть бути сигналом для звернення до лікаря. Якщо після обстрілу тварина поводить себе нетипово, краще відстежувати, чи правильно тварина ходить до туалету, чи добре їсть.
“Якщо тваринка сховалася після обстрілу чи стресу в темному місці, ліпше фізично її звідти не витягати, а дати можливість їй там відпочити. Спокійно з нею розмовляти, звертатися на ім’я, хвалити. Світло — вимкнути або приглушити, бо воно впливає на нервову систему. Можна запропонувати якийсь смаколик, іноді — навіть щось з того, що у звичайному стані не можна, щоб організм “заземлився” під час вживання їжі», — пояснює Марина.
Дотики і обійми — індивідуальне рішення для кожного улюбленця.
«Є тварини, які потребують саме дотиків, але з цим треба обережно: собака в стані стресу може сприйняти дотик як загрозу і, навіть того не бажаючи, вкусити. Варто мати вдома спеціальний плед, якщо тварині треба буде більше тепла. Бажано — килим на підлозі, щоб коли пес чи кіт іде або біжить, у нього не роз’їжджалися лапки», — каже Єрмолаєва.
З неочевидного Марина радить мати вдома пелюшки для тварин, які зазвичай ходять в туалет на вулиці. За її словами, у сильному стресі тварини сприймають дім як зону комфорту, яку не хочуть покидати заради виходу на вулицю:
«Собака повинна знати, що якщо вона туалетні справи не винесе, а сходить на пелюшку, то ви не будете її сварити та ображати».
Якщо ви побачили прояв впливу стресу на тварину, важливо вчасно звернутися до лікаря. Нині ветеринарія має розроблені дозування антидепресантів для котів і собак, які фахівці призначають для тривалої терапії.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Наталкою Маринчак”.
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
