Печерський суд Києва заборонив публікувати розслідування «Слідство.інфо» та Центру протидії корупції про майно харківського бізнесмена Олександра Сухачова, який є рідним братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Це сталося після заяви харківського забудовника ТОВ «Парковий-2». Команда розслідувачів оскаржуватиме рішення суду та вбачає в ньому прояв тиску на журналістів.
Про що саме публікація, про яку заборонив говорити суд і чому це загроза свободі слова в Україні, розповіла в етері Радіо «Накипіло» громадська діячка, керівниця проєктів антикорупційного центру «Межа» Олена Купіна.
Рішення суду з’явилося 6 липня, коли «Слідство.Інфо» та Центр протидії корупції планували публікувати спільний матеріал щодо 143-х об’єктів нерухомості Олександра Сухачова. Це харківський бізнесмен, який володіє великим активом квартир та офісів у новобудах, пов’язаний з позивачем ТОВ «Парковий-2» та є братом нинішнього директора ДБР Олексія Сухачова. Журналісти звернулися за коментарем до героя розслідування, але у відповідь отримали заборону суду.
Заборона на публікацію начебто має тимчасовий характер: Олександр Сухачов вважає, що вихід розслідування може завдати непоправної шкоди його гідності та діловій репутації як бізнесмена. Сам позов лише готується, але розслідування уже не можна розміщувати на сторінках медіа.
«Інформація про ці 143 об’єкти нерухомості взята з Державного реєстру майна, він є відкритим джерелом інформації, з якого витяг може отримати будь-хто з нас. Розслідування заборонили навіть не через неправильну інтерпретацію, не через інформацію з власних джерел. А через припущення. Якщо правда завдає вам моральної шкоди, то вибачте, такі вже ви люди», — вважає Олена.
На думку експертів, за харківським майном Олександра Сухачова може відстежуватися корупційна схема: після призначень посадовців їхні родичі «обростають» бізнесом і нерухомістю.
«Всі роки родичі працювали, працювали, розповідають, що зберігали гроші, але так співпадає, що після призначення [родича на високу посаду] наступає повний розквіт. Завжди виникає питання, хто дійсно є власником цього майна і як він набув на це кошти. Такі розслідування насправді не по родичам, а по самим посадовцям», — пояснює Купіна.
На думку громадської діячки, реакція Сухачова-бізнесмена та суду на розслідування підкреслює вплив родинних зв’язків та ймовірне використання службового становища.
«Необхідна реформа ДБР, прозорий конкурс на керівника, з переважним голосом міжнародників, як це було в НАБУ, в САП. Це дуже довго є в усіх рекомендаціях Єврокомісії. Одна проблема свободи слова і тиску на громадськість, а інша проблема — не реформованого ДБР», — каже Олена Купіна.
Державне бюро розслідувань не позбулося залежності: воно фактично підпорядковується уряду, що виключає об’єктивну роботу. Це може стати перепоною для вступу України в ЄС через втрату довіри до розслідувань в структурі вищих посадовців, правоохоронців, суддів та військовослужбовців.
«У скандальній редакції Цивільного кодексу від Стефанчука, який ще не проголосований (але є ризик, що він в такому форматі [буде прийнятий]), включено можливість, поставлено цей правовий механізм про те, що можуть заборонити публікації через суд, ще до їх виходу. І те, що відбулося, є обкаткою цього механізму, яку можуть затвердити на рівні закону», — вважає Купіна.
Додатково до цього Олена згадала, що хвиля питань до ДБР піднялася і після матеріалу у медіа «Бабель» стосовно 425-го штурмового полку «Скеля». Після цього у співвласника «Бабеля», керівника виробника дронів «Вирій» Олексія Бабенка ДБР провело обшуки. Нагадаємо, йдеться про можливе штучне завищення цін на безпілотники за державними контрактами. Утім багато військових стали на захист «Вирія» та називають їхні дрони одними з найдешевших серед свого якісного сегменту.
Олена Купіна підсумувала, що не кожен бізнес, яким зацікавляться розслідувачі, дозволить собі звернутися до суду без підтримки керівника ДБР.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим“.
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
