Історію деяких міст Слобожанщини відраховують від дат, що не мають достатнього документального підтвердження. За словами дослідника історії Слобожанщини Андрія Парамонова, визначаючи вік населеного пункту, потрібно насамперед встановити, коли там з’явилося постійне населення.
Про це Парамонов розповів в етері Радіо «Накипіло».
«Харків молодший за слобідки і за міста, які в нас тут на Харківщині», — зазначив дослідник.
Він навів приклад Богодухова, який веде свою історію від 1571 року від Дякового Острога.
«Правда, що Дяків Остріг невідомо де був, десь там поблизу. А де саме, ніхто цього не знає, ніхто не може сказати. Бо це все ж таки не стало поселення», — сказав Парамонов.
За його словами, сумнівною є і дата заснування Мерефи.
«Мерефа колись з 1595 року вела свою історію. Це нам подарунок від Дмитра Івановича Яворницького. Тому що він вирішив, що там народився Іван Сірко», — пояснив дослідник.
Подібна ситуація, за його словами, зі Змієвом, історію якого пов’язують із 1640 роком. Ця дата ґрунтується на легенді про бій із запорожцями та заснування острожка.
«Але ж знову ж таки ніяких джерел, які б це описували і давали якийсь привід для того, щоб говорити», — зазначив Парамонов.
На думку дослідника, факт перебування людей на певній території не означає, що там існувало місто чи село.
«Здебільшого люди плутають, що все ж таки повинно бути сталу населення, яке от прийшло, і його нащадки продовжують жити через 10, 20, 30, 100 років. Ту дату ми можемо розраховувати. Інакше дійсно можуть бути якісь дурниці», — сказав Парамонов.
Він наголосив, що такі дискусії є важливими, адже ювілейні дати часто призводять до великих бюджетних витрат.
«Уявляєте собі, коли святкувала Мерефа 400 років в 1995 році. Там чого тільки не було. Їм же ж виділяли гроші на святкування бюджетні. Вони робили там якийсь керамічний посуд до цього, тобто витрачалися бюджетні гроші», — зазначив Парамонов.
Він пропонував створити для Харківщини довідник із підтвердженими датами заснування населених пунктів.
«Я вже давно пропонував обласній адміністрації, щоб ми зробили конкретний довідник з посиланнями на джерела, коли заснований населений пункт, хоч це село, хоч хуторець, хоч містечко, хто був засновником, які перші прізвища були в цьому населеному пункту. Але так жодна адміністрація і не пішла цим шляхом, тому що інакше дійсно прийдеться щось змінювати», — сказав дослідник.
Дату заснування Харкова, яку місто традиційно відзначає, теж варто скоригувати.
«Зараз у нас 1654-й рік. В принципі, ця дата була підкорегована. Треба все ж таки точно переходити на 1653-й рік», — переконаний він.
На думку дослідникаа, історію Харкова можна було б розглядати й від 1648 року, коли на Білгородській криниці існувала слобідка, де жили 105 людей. Проблема, за словами Парамонова, полягає в тому, що невідомо, що сталося з тими людьми далі.
«Ми б могли казати і за 1648-й, коли була ця заснована слобідка на Білгородській криниці. Але ми тут дійсно не знаємо, куди подівались ці люди. Їх було 105 чоловік, які проживали. Вони повернулись кудись в інше місце, перейшли чи залишились у Харкові», — розповів він.
Дослідник вважає, що вирішити це питання могла б генеалогія.
«Якби у нас був перелік цих прізвищ, ми б їх порівняли, і тоді б сказали: о, бачите, ці люди жили тут з 1648 року. Значить, треба вести історію міста саме з цієї дати», — пояснив Парамонов.
Він критично оцінив спроби вести історію Харкова від Донецького городища чи ще давніших археологічних знахідок.
«Від археологічної пам’ятки ніхто не веде свою історію, ну це просто дурниця. Мало хто там жив, якщо навіть неандертальці, так що? Ми ж не потомки неандертальців», — підсумував дослідник.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Тетяною Федорковою”.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика в нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
