Із 1 січня 2027 року пам’ятки архітектури Харкова можуть опинитися в правовій «сірій зоні». Через рішення Конституційного суду прокуратура втратить право самостійно звертатися до суду в інтересах держави. Органи місцевої влади не завжди хочуть оскаржувати незаконні рішення, бо іноді самі їх приймають.
Про правову колізію в етері Радіо «Накипіло» розповіли архітекторка і реставраторка, членкиня ініціативної групи Save Харків Катерина Кублицька та юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко.
«Справа в тому, що прокуратура може подавати будь-які позови, якщо орган, який це рішення прийняв, не вживає заходів, фактично допускає бездіяльність щодо захисту державних або публічних інтересів територіальних громад. Це може відбуватися не тільки щодо культурної спадщини або пам’яток архітектури», — пояснив Володимир Рисенко.
Одним із прикладів судових процесів, які можуть опинитися під загрозою, є справа щодо незаконного будівництва ресторану впритул до гуртожитку «Гігант» Харківського політехнічного університету на вулиці Сковороди.
Катерина Кублицька пояснила: проблема полягає в тому, що в Харкові наразі створюють місцевий орган охорони культурної спадщини. Поки він не запрацює і не отримає відповідних повноважень, місто може залишитися без дієвого механізму реагування на порушення.
Прокуратура втратить привілей
«І прокуратура втрачає свій привілей щодо подання до суду. І, власне, вся нерухомість, яка в нас є, вона вступає в сіру зону. І за цей час ми можемо втратити як один об’єкт, так і безліч», — застерегла архітекторка.
За її словами, більшість об’єктів культурної спадщини мають власників, які продовжують господарську діяльність і можуть ініціювати роботи на будівлях, а створення органу охорони спадщини — тривалий бюрократичний процес.
«Якщо бюрократична машина така неповоротка, дуже повільна, то приватний сектор дуже активний. Коли є можливість і є така “сіра зона”, вони нею скористаються. Що саме піде під ніж, я не можу сказати», — зазначила Кублицька.
Вона нагадала, що ініціативна група Save Харків реагувала на випадки загрози пам’яткам і раніше. Однак зазвичай йшлося про ситуації, які вже зайшли далеко. Архітекторка наголосила, що процедури погодження робіт на пам’ятках складні. Але вони є системою запобіжників від пошкодження та знищення історичних будівель.
«І зараз ми просто втратимо цей контроль», — підсумувала вона.
Громадськість не зможе замінити прокуратуру у суді
Володимир Рисенко додав, що громадські організації та окремі громадяни також не можуть повноцінно замінити прокуратуру в судових процесах.
«Громадянин Харкова, який подає позов про незаконну забудову “Гіганта”, повинен обґрунтувати, чим, власне, це порушує його право? І те, що його естетичні відчуття порушені тим, що закривається фасад пам’ятки архітектури. Це недостатня підстава», — пояснив юрист.
За його словами, суди зазвичай вимагають конкретнішого обґрунтування порушення пра. Наприклад, наявності сусідньої земельної ділянки або гаража поруч із місцем забудови.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
