У Харкові вкотре обговорюють знесення пам’ятника Владіміру Висоцькому. Харківська міська рада заявила, що не ухвалює рішення про знесення монумента російському поетові й акторові, установленого біля Харківського палацу спорту, через відсутність рекомендацій Українського інституту національної пам’яті. В УІНП пояснили, що до них не надходило звернень.
В етері Радіо «Накипіло» керівниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова наголосила, що інститут діє суто в межах закону й не надає рекомендацій, бо не отримував звернень від міської ради.
«Інститут національної пам’яті відповідно до Закону “Про засади політики національної пам’яті” наділений повноваженням надавати рекомендації та роз’яснення щодо об’єктів, які можуть містити символіку російсько-імперської політики, зокрема й щодо пам’ятника Висоцькому. Такі рекомендації або висновки можуть надати лише на запит органів місцевого самоврядування або громадян. Станом на сьогодні жодного запиту від Харківської міської ради щодо цього пам’ятника до інституту не надходило», — сказала вона.
За словами Тахтаулової, роз’яснення та висновок — це різні документи.
«Роз’яснення мають інформаційно-рекомендаційний характер. Висновок — це документ з однозначним трактуванням: містить об’єкт символіку російсько-імперської політики чи ні. Саме висновок додають до рішення органу місцевого самоврядування», — пояснила вона.
Керівниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті наголосила, що без звернення міської ради інститут не може надати висновку, який є обов’язковим елементом процедури знесення.
«Якщо орган місцевого самоврядування з певних причин не звертається по висновок щодо об’єктів, які можуть викликати обґрунтовану підозру на наявність символіки, тоді ініціативу може перебрати голова обласної військової адміністрації. Законодавством прописано механізми, які унеможливлюють збереження такої символіки в нашому символічному просторі», — зазначила вона.
Тахтаулова також додала, що питання про належність Висоцького до символіки російської імперської політики можна розглядати суто в межах Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики і деколонізацію топонімії».
«У законі є чітко визначене коло осіб, які можуть бути носіями такої символіки: це діячі, що обіймали керівні посади в органах влади російських державних утворень або публічно підтримували, глорифікували чи виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії. Для ухвалення рішення потрібні конкретні біографічні довідки й дослідження», — сказала вона.
Автор звернень щодо демонтажу пам’ятника Висоцькому й очільник громадської організації «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков уважає, що Харківська міська влада уникає ухвалення рішення.
«Якщо пам’ятник перебуває на балансі комунального підприємства, то міська рада, найімовірніше, перекладає відповідальність і не хоче брати її на себе. Без фахового висновку Інституту національної пам’яті юридичних підстав для демонтажу немає. Це питання процедури, бюрократії, дотримання букви закону», — пояснив він.
Він додав, що повторно звернеться до інституту, щоб питання винесли на засідання експертної комісії.
«Нам обіцяли винести це питання ще понад рік тому, але його так і не розглянули. Ми продублюємо звернення. Я сподіваюся, що нададуть висновок і що він буде за демонтаж цього об’єкта», — зазначив голова ГО «Деколонізація. Україна».
Поздняков переконаний, що цей пам’ятник недоречний у сучасному контексті.
«Пам’ятник російському і совєцькому співакові біля українського Палацу спорту — це маркер російської імперської політики. Йому там не місце. Після війни цей простір можна переосмислити й ушанувати гідних представників Харкова. Не варто триматися за застаріле й чуже нашому національному конструкту», — заявив активіст.
Він також поставив під сумнів мистецьку цінність об’єкта.
«Це новий пам’ятник: він не має ані історичної, ані мистецької цінності. Навіть у середовищі прихильників Висоцького лунала критика через його естетику. Якщо його зроблено з бронзи, логічніше було б переплавити його на монумент українським героям, яких у Харкові вдосталь і яких досі не вшановано», — додав Поздняков.
Нагадаємо, Владімір Висоцький (1938–1980) — совєцький поет, актор і бард. Працював у театрі, знімався у кіно. Найбільшої популярності набув у 1960–1970-х роках. Пам’ятник Висоцькому в Харкові відкрили 2013 року. Дискусії про його доречність активізувалися після ухвалення законодавства про деколонізацію та в умовах повномасштабної війни росії проти України.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Алікою Піхтеревою».
Фото: «Ґвара медіа»
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
