play_arrow

Психотерапевтична п'ятихвилинка

Акустичне насильство

micНаталія Завгородня today10.10.2023 118

Тло
  • cover play_arrow

    Акустичне насильство Наталія Завгородня


Пам’ятаєте, як іще донедавна в маршрутках нам доводилося «насолоджуватися» музичним смаком і вибором водія, аж доки на законодавчому рівні нас позбавили проявів такого насильства. Саме так, бо йдеться про так зване акустичне (звукове) насилля. На жаль, зустрітися з проявами цього феномену можна не тільки в громадському транспорті.

Джерелом звукового насилля можуть бути не лише місця — ми не можемо обрати звуковий контент у спортивній залі або торговельному центрі, — але й люди. Хтось грає у гру на телефоні без навушників, голосно та довго обговорює телефоном рецепти й вирішує робочі питання, дивиться фільм на весь вагон потяга або використовує перфоратор протягом кількох годин. Усе це — приклади звукового насилля. Звуки й шуми впливають на настрій, здоров’я та нервову систему. Тривалий вплив гучних звуків спричиняє психоемоційну напругу й дискомфортні відчуття. Також певні звуки й шум породжують спогади та здатні саме таким способом упливати на наш стан.

Вочевидь, варто пам’ятати, що чутливість до навколишнього світу загалом і звукової його частини зокрема відрізняється. Для когось наведені випадки не становлять жодного дискомфорту, хтось — сильно страждає. Крім того, візьмімо до уваги й доречність подій. Ми не можемо та не маємо права впливати на поведінку інших, якщо вона не становить для нас джерела дискомфорту й відповідає соціальним очікуванням. Наприклад, заведено користуватися навушниками, якщо ви подорожуєте потягом, але ніхто не обмежуватиме ваше живе спілкування із сусідом поряд. Що ж робити, якщо ви помічаєте, що ваша чутливість до звукових подразників вища, ніж в інших людей? Подбайте заздалегідь про свій комфорт. Особливо там, де це можливо. Подорожуєте потягом — на допомогу прийдуть беруші. Особливо в тих випадках, коли впливати на звукові ефекти неможливо. Наприклад, коли ваш сусід хропе вві сні.

Не соромтеся звертати увагу на правила поведінки й культури та коректно робити зауваження. Якщо ніхто не реагує на відверту звукову активність, як-от перегляд фільму у вагоні потяга, то складається враження, що так можна робити й це не проблема.

Якщо ви відчуваєте, що перебування в зоні впливу звуку (наприклад, нав’язлива голосна розмова позаду вас у черзі впливає на ваше самопочуття), спробуйте не терпіти, а змінити обставини. Іноді корисніше вийти із черги та зробити перерву на каву, ніж потім цілий день бути в поганому гуморі й роздратованим. Важливо також пам’ятати: іноді ми самі стаємо джерелом того самого звукового насилля. Не помічаємо, як починаємо телефонну розмову в магазині, голосно та емоційно сперечаємося з подругою в черзі, не зауважуємо, що наш рингтон не завжди доречний у певних обставинах. Тож залишайтеся уважними до оточення та поважайте себе.

Ця програма виходить за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


Психотерапевтична п'ятихвилинка

0%