Щоб бути самостійними: як незрячих ветеранів учать догляду за собою, кулінарії та орієнтування в просторі

На початку березня ведучий подкасту «Пліч-о-пліч» Володимир Носков розповідав, як команда громадської спілки «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору “Сучасний погляд”» проводила курс комплексної реабілітації та адаптації для ветеранів, які втратили зір, і членів їхніх сімей. Цей курс є частиною пілотного проєкту «Точка дотику» в межах державної програми з навчання, підтримки та адаптації осіб, що втратили зір унаслідок війни.

Іще один учасник пілотного проєкту — навчально-реабілітаційний центр «Левеня». Його тифлопедагоги — фахівці, що займаються освітою дошкільнят і учнів початкової школи з порушеннями зору, а також реабілітологи й тренери завершують перше пілотне короткотривале навчання ветеранів, які повністю втратили зір унаслідок війни.

Упродовж двох тижнів чотирьох воїнів з їхніми рідними, а також незрячу жінку, що втратила зір через обстріл, навчали життєво важливих навичок — від базових, наприклад орієнтуватися в кімнаті та складати речі, до складніших, як-от читати й писати шрифтом Брайля, господарювати на кухні, ходити в магазин або школу, де навчається дитина. Тут захисників навчають, як користуватися гаджетами з мовним синтезатором: смартфонами, айфонами та комп’ютерами, які роблять життя незрячої людини набагато зручнішим і доступнішим. Ветерани залюбки займаються спортом. Дехто з них вирішив не просто поліпшити здоров’я на сеансах масажу, але й опанувати справу, що згодом може стати їхнім фахом.

Реабілітацію проводять на базі Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Тут є навчальні кухні-лабораторії та інші зручні освітні локації. Саме тут ми зустрілися з тифлопедагогинею Вірою Ремажевською. У цьому місці вона спілкується з командою, фахівці обговорюють маленькі й більші успіхи своїх підопічних.

Пані Віра наголосила, що йдеться не просто про одноразову реабілітаційну й освітню програму, а про створення комплексної державної програми, у межах якої надаватимуть різні послуги з реабілітації та освіти для незрячих військовослужбовців і цивільних, що втратили зір через російську агресію. Фінансуватимуть послуги з державного бюджету. Саме тому потрібно мати відповідний державний стандарт освітньо-реабілітаційних послуг, щоб фахівці в різних регіонах і громадах України змогли впроваджувати відновлення учасників війни з порушеннями зору якісно й ефективно.

У цьому пілотному проєкті закладено підвалини державної програми. Ініціативу реалізує міжнародний благодійний фонд «Альянс громадського здоров’я» спільно з Міністерством освіти й науки України, Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні за фінансової підтримки Уряду Великої Британії.

Кандидатка педагогічних наук Віра Ремажевська зі своєю командою та партнерами починають працювати над завданням-максимумом.

У цьому епізоді ми познайомилися з незрячим ветераном Денисом Абдуліним. Він утратив зір у Сєвєродонецьку: ворожий дрон поцілив у будинок, де тимчасово зупинився його підрозділ. Спочатку ветерана переслідували панічні атаки: мовляв, як він житиме в суцільній пітьмі. Тепер же Денис вправний батько двох синів і домогосподар, а незабаром може стати ще й масажистом. У пілотному проєкті на заняттях він спробував керувати мультиваркою, учив шрифт Брайля і тренувався масажу.

Фото до подкасту надав міжнародний благодійний фонд «Альянс громадського здоров’я».

Пліч-о-пліч