Як слідчі поліції шукають зниклих безвісти

«Зник безвісти» — нині ці два страшні слова чують у багатьох українських родинах. Серед зниклих — військовослужбовці та цивільні, зокрема діти. Як розповів у середині вересня журналістам Укрінформу заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко, у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, куди за заявками членів сімей уносять дані про рідних і близьких, налічується 55 тисяч осіб. Більшість із них — це військовослужбовці.

«Ця цифра досить динамічна: коли місцеперебування зниклих безвісти осіб установлюють, у деяких випадках виявляється, що громадянин, наприклад, у полоні. На жаль, установлюємо й загиблих серед тих, кого вважали зниклими безвісти», — розповів заступник очільника МВС Леонід Тимченко.

У липні 2024 року ми в етері Радіо «Накипіло» розповіли про те, що Центр прав людини Zmina та Медійна ініціатива за права людини підготували звіт «Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії росії та підтримує членів їхніх сімей».

У звіті серед іншого йшлося, що держава не має єдиного органу чи інституту, який повноцінно опікувався би правами людей, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніми сім’ями. Правозахисники наголошують, що родинам зниклих безвісти важко зрозуміти, до якого саме органу звертатися, адже їх багато й вони мають різні функції.

За словами правозахисників, за останній рік кількість зареєстрованих випадків зникнення особи безвісти за особливих обставин серйозна зросла.

Для пошуку зниклої людини рідним варто звертатися до Національного інформаційного бюро (короткий телефонний номер: 16-48), Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і недержавної структури — Міжнародного комітету Червоного Хреста. Рідні після того, як отримають із ТЦК довідку про зниклого безвісти, мають звернутися до Національної поліції, щоб там відкрили кримінальне провадження за фактом зникнення людини (ч. 1 ст. 115 ККУ). Лякатися тут не потрібно, адже провадження завжди відкривають за цією статтею. Далі родичі здають біоматеріал для ДНК-експертизи. Одразу варто налаштуватися, що пошук може бути тривалим.

Про роль слідчих поліції в установленні інформації про зниклу людину та взаємодію слідчих із військовими бригадами й родичами зниклого військовослужбовця або цивільного говорили в ранковому подкасті. Нашими гостями стали: начальник відділу розслідування серійних злочинів слідчого управління — підполковник поліції Анатолій Хома й старша слідча слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Нацполіції в Харківській області — старша лейтенантка Еліна Зінченко.

Етери