Як звучить Харків: історія гурту «KH8»

Двадцять дев’ятого липня в саду Харківського літературного музею гурт «KH8» відіграв концерт. 

Нам удалося поспілкуватися з учасниками гурту, а також послухати й надати можливість почути концерт вам.

Запис подаємо повністю, щоб ви могли ввімкнути музику й безперервно насолоджуватися акустичним звучанням «KH8» наживо, доки читаєте історію гурту.

Гурт «KH8» з’явився 2017 року. Спочатку це були музичні експерименти, ще не повним складом, бо не було басиста.

Репертуар складався з пісень, які написав гітарист і соліст гурту Гліб Ковальов. Вони були російською, українською, англійською мовами й навіть івритом, розповідає він. 

«На початку в складі гурту були барабанщик Віталій Бронішевський та Іван Корольов, який грав на віолончелі. Тоді ми мали напівакустичне звучання. А втім, улітку 2021 року ми перестали грати з Віталіком, але й далі товаришувати», — згадує Гліб.

Тоді ж, улітку, гурт покликали на фестиваль Respublica, каже соліст.

«Так, сталося, що я подав заявку на участь у музично-художній резиденції на Бакоті, — розповідає він. — Туди запросили художників і музикантів. І завданням людей, які беруть участь у цій резиденції, було щось створити за два тижні. Наприклад, написати пісню, зробити хоча б демку. Для художників було завдання намалювати картини». 

У резиденції музикант познайомився з її організаторами, і вони сказали, що всі, хто є там, мають право виступити на «Республіці». 

Утім, не було ані басиста, ані барабанщика, тому учасники гурту почали шукати, кого з музикантів можна було б запросити. 

«Ми знайшли чувака, але за тиждень до виступу він захворів на COVID. І нам довелося дуже-дуже швидко щось вигадувати. Ми звернулися до барабанщика Віктора Кондратова, сказали йому, що є така авантюра, їдьмо з нами на “Республіку”. Ми з’їздили, і так сталося, що там ще був якийсь конкурс — і ми виграли 20 тисяч гривень на те, щоб записати пісні й попрацювати на студії. Приїхавши на фестиваль, ми зіграли, подивилися на движ і вайб. І вирішили й далі працювати разом. Майже в той самий час до нас доєднався брат Віктора, бас-гітарист Іван Кондратов», — розповідає Гліб.

Тоді ж, 2021 року, учасники гурту почали писати матеріал і вирішили забрати з репертуару пісні російською мовою. Дві з них Гліб переклав: одну — англійською, а іншу пісню, написану російською приблизно у 2015–2016 роках і з назвою «Зайве», він переклав українською. 

«На мою думку, вона стала набагато цікавішою за сенсом після перекладу», — ділиться думками автор.

Приводом для того, щоб відмовитися від російськомовних пісень, також став фестиваль Respublica. 

«Ми розуміли, що Донбасом війна не закінчиться, що вона триватиме. Я розумів, що ми не поїдемо, наприклад, на Захід України з російськомовними піснями. І насправді одним із таких поштовхів стала участь у “Республіці”. Тоді ми поїхали в Кам’янець-Подільський — і зрозуміли, що взагалі не варіант, що російська не дотична до цих місць і людей і, узагалі, цікавіше було б українську розвивати, — згадує Гліб. — Це був свідомий вибір: ми відмовилися від багато чого, але замість цього з’явилося щось нове».

Того ж літа 2021 року знайшлася і назва гурту — «KH8», що є абревіатурою першої, російськомовної, назви гурту — «Камера наблюдения». Утім, нова назва латиною додала й нових сенсів. Наприклад, за словами Гліба, «Kh» означає те, що гурт із Харкова. 

«Нам дуже подобався графічний вигляд “K” і “H”. І не хотілося змінювати. Єдине, що довго думали й вирішили додати вісімку як символ того, що, по-перше, Харків нескінченний. По-друге, це відсилання до першого сезону серіалу “Любов, смерть і роботи”: там в одній із серій є планета, що називається “Харків-8”, — пояснює Гліб. — Потім ще виявилося, що KH-8 — це назва американського шпигунського супутника часів холодної війни. Він спеціалізувався на суперрозвинутій оптиці. Тобто, по суті, це і є певною мірою камера спостереження». 

Узимку 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення росії в Україну, музиканти затвердили матеріал. Зокрема, поїхали до студії, що була у двоповерховому будиночку посеред лісу в селі Співаківка, яке поблизу Ізюму. 

Там гурт провів чотири дні. Попрацювавши, музиканти зрозуміли, що цього часу для запису або для створення матеріалу їм точно забракне. Тоді вони вирішили приїхати весною 2022 року. 

«Але вже не сталося, як гадалося. Після повномасштабного вторгнення студію захопили рашисти», — додає музикант. 

Уже після звільнення Харківщини від окупантів у студію вертався її господар, щоб задокументувати те, що в ній наробили російські загарбники.

«Рознесли, реально рознесли нахрін студію. Украли апаратуру, порозбивали стіни. Ну, одно слово, там просто жесть», — зазначає Гліб. 

Проте одну пісню записати таки вдалося, і тепер її можна почути, зокрема, на хвилях Радіо «Накипіло».

На концерті серед восьми пісень прозвучали декілька нових, хоча переважно це той матеріал, який створено ще до 2021 року. Наприклад, пісню «Птах» написано ще 2015 року.

«Але щоби зробити її, треба було багато проекспериментувати, якось дійти до неї. Так сталося в мене принаймні. Лежало-лежало-лежало багато, а потім дочекалося свого часу», — зізнається Гліб. 

Нещодавно до гурту «KH8» також долучився музикант Сергій Савенко, який грає на кларнеті й саксофоні.

Нині у планах гурту випустити альбом і розширити свій репертуар.

«Іван теж має пісні, і ми вже їх грали. Дуже класно, я в захваті. Хочемо продовжувати, розширювати таким способом матеріал. Щоб не тільки мої пісні були, але й Іванові. Бо там дуже цікаві сенси. Тож будемо в цьому напрямку працювати», — ділиться планами соліст гурту.