Цікаве

Загроза аварії на ЗАЕС: алгоритм дій для жителів Харківщини

today03.07.2023 157

Тло

Що робити кожному й кожній із нас, якщо російські терористи влаштують катастрофу на Запорізькій атомній електростанції? Який алгоритм першочергових дій?  

Британська газета Times вийшла сьогодні з редакційним матеріалом, у якому припускає, що путін може віддати наказ про руйнування Запорізької атомної електростанції. 

За даними Головного управління розвідки України, загарбники вже виїжджають із території ЗАЕС. До 5 липня працівники росатому та їхні місцеві поплічники, які підписали контракти з окупантами, мають покинути станцію. Тим, хто залишається, дали вказівку, що в разі будь-яких аварій вони мають звинувачувати Україну. 

Ще раніше про плани росіян підірвати найбільшу в Європі атомну станцію казав президент України Володимир Зеленський. За його словами, нині є різні сценарії: вони можуть це зробити й дистанційно, коли вийдуть зі станції. Тому, коли будемо заходити туди, треба, щоб МАГАТЕ дало чітко зрозуміти, що ми знаємо про плани російських загарбників, а тому це все може завершитися страшенною катастрофою. 

Запорізька атомна електростанція є найбільшою і найпотужнішою атомною станцією у Європі та третьою у світі. На ній — шість енергоблоків, разом вони можуть генерувати 6 000 МВт. У 2021 році це становило 25 % усієї електрики, яку виробляли в Україні. 

Запорізьку електростанцію росіяни окупували 4 березня — тоді вони обстріляли станцію і пошкодили тренувальний центр. Відтоді ЗАЕС піддається постійним обстрілам і знеструмлена. Нині станція не виробляє електроенергії, а самі реактори зупинено. 

Тим часом влада заявляє, що на випадок аварії розгорнула штаби, які будуть ухвалювати рішення, як ліквідувати її наслідки. Поліція, рятувальники ДСНС, медики та Укрзалізниця проводять навчання на випадок надзвичайної ситуації на ЗАЕС. Судячи з повідомлень пресслужби Укрзалізниці, вони готуються за потреби евакуйовувати людей із громад у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській і Херсонській областях.

Як поінформував очільник МВС України Ігор Клименко, передусім розглядають можливість евакуації у радіусі 200 кілометрів навколо ЗАЕС. 

Нині науковці моделюють різні сценарії імовірної аварії та наслідків: від таких, що стосуватимуться тільки 30–50 кілометрів зони відчуження, до того, що вона може зачепити приблизно 1 мільярд людей і 40 країн світу. 

Що робити пересічним харків’янам, якщо буде звістка про підрив на ЗАЕС? На ці та інші запитання в етері Радіо «Накипіло» відповів заступник керівника департаменту цивільного захисту Харківщини Олександр Ільєнко. 

Ми матимемо кілька годин на те, щоб ужити потрібних заходів.

— Я правильно розумію, що Харківщину не розглядають як першочергову територію, звідки будуть евакуйовувати людей? 

— Так, ви правильно розумієте. Хочу сказати кілька слів про це, заспокоїти трішечки харків’ян. Майже весь довоєнний час, коли розглядали питання можливої радіаційної аварії на атомних електростанціях, то ані із Запорізької атомної станції, ані з Курської атомної станції активні наслідки техногенної катастрофи не мали досягати території Харківщини. Ми в досить безпечній зоні.

Ми в досить безпечній зоні. 

— Відстань далека, правильно, пане Олександре? 

— Так, Харківщина досить далеко розташована від атомної станції. Тому це не першочергова загроза для області. Якщо, не дай бог, таке станеться,  то ми матимемо кілька годин на те, щоб ужити потрібних заходів. Також дуже багато буде залежати від того, звідки й куди дме вітер.

— Відповідні інституції сьогодні моделюють щоденні напрямки повітря, від яких багато залежить. Тобто ми маємо кілька годин, це десь 4–5 годин, так-бо?

 — Так, можливо навіть 6–7 годин. Це залежатиме від того, яка буде інтенсивність повітряних потоків. Але попри те, що Харківщина досить у безпечній зоні, ми всі пам’ятаємо Чорнобильську катастрофу. Коли вона сталася, то наслідки були й у Скандинавії, бо на той момент спостерігалися активні повітряні рухи, тож десь там плямами випали певні радіоактивні опади.

Залучено всі засоби, які є у нашому розпорядженні.

— Як повідомляє агенція Укрінформ, у Києві посилили мережу автоматизованих датчиків для вимірювання радіації. Про це журналістам розповіли в Київській міській державній адміністрації. На Харківщині теж є така автоматизована система приладів і чи не вдавалися ви до посилення вимірювання?

— На цю мить залучено всі засоби, які є у нашому розпорядженні. У нас це пости радіаційно-хімічного спостереження, які розміщено фактично в усіх пожежних частинах. На Харківщині є державне підприємство «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». Іще низка інших підприємств має також пости радіаційного спостереження, і їх залучено в повному обсязі. 

Харківщина на достатній відстані від таких загроз, тому ми маємо фору в часі, щоб ужити відповідних заходів. 

Ми й далі проводимо роботу в напрямі посилення моніторингової ситуації із цього питання. Минулого тижня відбулася нарада, коли ми опрацювали питання взаємодії. Ідеться про Національну гвардію, Харківський прикордонний загін, а також про Національну поліцію, патрульну поліцію, Держпродспоживслужбу, державну установу «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» і, звісно, про ДСНС. Іще ми маємо підприємство «Радон», яке зберігає відпрацьовані джерела іонізувального випромінювання і відходи цього характеру. Усі ці служби у взаємодії, налагоджено передачу й обмін інформацією. 

— Можна сказати, що сьогодні посилено якраз протирадіаційний моніторинг у Харківській області? 

— Так, це факт: моніторинг посилено. І можна не сумніватися, що якщо, не дай боже, щось станеться, то в нас щодо цієї ситуації проводиться ретельний моніторинг. Іще раз повторюю, що Харківщина на достатній відстані від таких загроз, тому ми маємо фору в часі, щоб ужити відповідних заходів. 

— Ми маємо наукові інститути, фахівці яких працюють в атомній сфері з ядерним паливом. Ви їх залучаєте, консультуєтеся з ними? 

— Так, звісно. На останній нараді із цього питання ми залучили фахівців з УФТІ (Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» — ред.). Ми дуже плідно працюємо над цим питанням. 

Сьогодні зустрічаємося з ними, і вони вже нам нададуть докладніші викладки, наукові напрацювання із цього питання. Ми чекаємо від них інформацію про загрозу, яка може виникнути, для того щоб нам уже скоригувати свої дії, плани реагування на ці виклики, які можуть постати.

— До повномасштабного вторгнення нам, журналістам, показувати бомбосховища й укриття. Зазвичай показували протирадіаційні укриття, які зводили ще за часів холодної війни. Розказували про наявність фільтрів, спеціальну вентиляцію. Як їх багато в нас, на Харківщині? І чи містяться вони тільки на території великих підприємств? 

— На цей час ми маємо кілька типів захисних споруд цивільного захисту. Це сховища, які використовують переважно для укриття людей від осколкового ураження: стрілкової зброї, мінометних обстрілів, РСЗВ, артилерії. Утім, вони не забезпечують захисту від радіаційного ураження, тому не підходять для цього. Узагалі, у такій ситуації ми не маємо силового, вибухового ураження, а тільки радіаційне, якщо воно, боронь боже, станеться. 

У такій ситуації основне — залишатися у приміщенні або терміново зайти, якщо ви перебуваєте на вулиці.

Тому ми можемо укриватися й у будинках. А втім, як то було ще й під час Чорнобильської аварії, ми маємо ущільнити будинки від радіації для того, щоби ззовні не проходило повітря.

— Як саме ущільнити? Скотчем можна заклеїти вікна? 

— Так, можна скотчем заклеїти вікна. Можна щілини у дверях заткнути якоюсь вологою хустинкою чи простирадлом. 

Не можна використовувати спліт-системи, які здійснюють подачу повітря ззовні. Також потрібно зачинити всі вікна — усе це має бути ущільнено. Вентиляційні канали потрібно закрити. 

І в такій ситуації основне — залишатися у приміщенні або терміново зайти, якщо ви перебуваєте на вулиці. 

— Тобто, якщо надійшов тривожний сигнал, ми не біжимо в метрополітен, не спускаємося у якісь там паркінги чи підземні переходи, а залишаємося удома? 

— Якщо це радіаційна аварія на АЕС, наприклад на Курській чи Запорізькій, ми маємо перебувати в будівлі, у якій приміщення ущільнено від повітряних потоків ззовні. 

Також це може бути підвал усередині будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому найкраще триматися якомога подалі від стін і даху будівлі. 

Варто також забрати хатніх тварин, своїх улюбленців, не дозволяючи їм гуляти на вулиці. Тому що на їхній шерсті також може збиратися небезпечний пил. 

— Повертаючись до запитання про протирадіаційні укриття — що в нас із ними? Скільки ми їх маємо? У якому вони стані? Яка ситуація в області й усе-таки — що вам відомо?

— Ми маємо на обліку 1 120 захисних споруд цивільного захисту, з яких 415 — сховища, а 705 — протирадіаційні укриття. 

Найбільш придатна споруда до укриття від радіаційно-хімічної загрози, а також біологічної загрози, — це Харківський метрополітен.

Також у Харкові це 97 споруд подвійного призначення: метрополітен, переходи, підземний паркінг і таке інше. І, нарешті, 2 601 найпростіше укриття. 

Щодо ситуації із протирадіаційними укриттями, то так сталося, що вони переважно в області. І там, можливо, є ще недопрацювання, але вони готові прийняти жителів. Ідеться про 705 протирадіаційних укриттів, але найбільше їх — на території області, а не Харкова. 

— Що стосується протирадіаційних укриттів, то їх розраховано на персонал, який буде обслуговувати місто або область, у надзвичайних ситуаціях? Чи передбачено, що люди туди зможуть заходити? 

— Туди зможуть заходити люди — нема ніяких питань. Однак їх досить мало на території Харкова. А втім, я наголошую на тому, що в конкретно цій ситуації це не так важливо. Я ще раз повторюю: якщо справді, не дай боже, це [теракт на ЗАЕС — ред.] станеться, ми можемо ущільнити вікна (якщо вони цілі); якщо щільно зачиняються двері, то ми можемо перебувати у приміщенні. 

— Метрополітен підходить як протирадіаційне укриття?

— Найбільш придатна споруда до укриття від радіаційно-хімічної загрози, а також біологічної загрози, — це Харківський метрополітен. 

Ми маємо 30 станцій на території Харкова, а також люди можуть укриватися і в тунелях. Тому що на кожній станції є гермозатвори — металеві товсті двері. Коли вони зачиняються, то притуляються до поверхні. Це герметичні двері, вони не пропустять ні води, ні повітря. 

Також станції метрополітену обладнано вентиляційними засобами, і там застосовують фільтраційні елементи. Тож найбільш пристосованою спорудою є метрополітен. 

Мої колеги із Запорізької області досить серйозно готуються. Тому що, як ви вже сказали, там шість реакторів, і не всіх їх заглушено, один у розігрітому стані. 

— Якщо в національному маратоні чи по іншому каналу люди чують тривожну новину, значить їхня дія — це, по-перше, слухати телебачення і радіо, що говорять офіційні органи влади й перевіряти інформацію, отриману в телеграм-каналах. Тому що їх дуже використовують різні російські маніпулятори й пропагандисти, правильно?

— Так, усе слушно кажете. 

— Другий крок який? 

— По-друге, треба відстежувати повідомлення від рятувальників ДСНС. Це у нашому випадку Головне управління ДСНС України в Харківській області. Увімкніть телебачення, радіо, стежте за офіційними каналами місцевої влади. Якщо місцева влада й надзвичайники дають вказівку, виконуйте їх обов’язково. 

Якщо ви маєте можливість, то запасіться, будь ласка, і звичайними FM-приймачами, щоб мати запасний канал отримання інформації. Бо інтернет та інший зв’язок досить вразливий. 

— Треба мати запаси води й харчів на перший час?

— Якщо ви були на вулиці та зайшли до приміщення, то треба знезаразити себе, якщо вже потрапили в таку ситуацію. 

Потрапляючи до приміщення, по-перше, зразу знімайте верхній шар одягу. Так ви позбудетеся 90 % радіоактивного пилу. Робіть це обережно, щоб не розтрусити цього пилу, і покладіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер, надалі тримайте його подалі від людей і хатніх тварин.

Помийтеся у душі, якщо є така можливість. Помийте голову шампунем. Не використовуйте кондиціонерів, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не дряпайте шкіри, інакше заражені частинки потраплять у кров або до організму. 

Убирайтеся у чистий одяг, за змоги робіть це в рукавичках, масці чи респіраторі. 

Про безпеку води й харчових продуктів: доки рятувальники чи влада не повідомили про безпеку водопровідної води, доти тільки вода в пляшках залишається незабрудненою. Для цього кожен повинен мати запас пляшок води — щоб вони стояли на всяк випадок у будівлі чи квартирі. 

Про те, де ще можна дізнатися детальну інформацію і рекомендації про те, як діяти в аварійних ситуаціях і що треба робити найперше, — слухайте в подкасті Радіо «Накипіло».

Written by: Коробенко Роман

Попередні записи

Цікаве

Фестиваль, що «будує мости»: яким став фінал KharkivMusicFest’у у 2023 році

Зв’язок з європейським культурним простором для України завжди мав велике значення: від 20-х років минулого століття, коли такі наративи прозвучали в памфлетах Хвильового, і до наших днів, коли за час повномасштабного вторгнення уже не тільки Україна віднаходить у собі Європу, але і Європа відкриває для себе Україну. Артдиректор KharkivMusicFest’у — 2023, Віталій Алексейонок, під час фінального концерту цьогорічного фестивалю сказав, що для нього ця подія виконує важливу місію: «Це дуже […]

today29.06.2023 110

0%