Майже половина російських безпілотників, що атакували Харків у липні, — це FPV-дрони, повідомив міський голова Ігор Терехов. За його словами, захист північних районів від дронів міська влада веде спільно з військовими і ХОВА. Що саме ХОВА та Харківська міська рада роблять, невідомо.
Хто відповідає за монтаж антидронових сіток в місті, чи можуть їх встановити мешканці будинків та підприємці, розповів в етері Радіо «Накипіло» юрист Роман Чумак.
У публічній комунікації журналісти спостерігають, що ані команда Ігоря Терехова, ані ХОВА не бере на себе відповідальність за встановлення антидронових сіток для захаисту від ворожих дронів. Роман Чумак загалом розділяє позицію ХОВА, але пояснює, що законодавство, яке має врегулювати відповідальність, розвивається повільніше, ніж ситуація на російсько-українській війні.
«Я погоджуюся з думкою військової адміністрації, що сітки — це все ж таки спільна відповідальність, бо так говорить законодавство. Щоб ви розуміли, лише у 2026 році Міністерство оборони включило конструкцію антидронового захисту логістичних шляхів та об’єктів до складу інженерних загороджень. Тобто лише у 2026 році Міноборони дало таке визначення і станом на сьогодні воно з’явилося в законодавстві», — сказав Чумак.
Логіка розділення відповідальності має бути — відповідно до розташування об’єкта, який потрібно захистити: на балансі ХОВА, міста чи держави.
«Якщо казати про поділ доріг: загальнодержавна дорога — відповідає держава, в огляді відповідної агенції чи підприємства. Дороги обласного значення — військова адміністрація. А дороги в місті — за міською владою. Але в законодавстві ви не знайдете конкретного визначення, що ХОВА чи міська влада повинна вживати заходів щодо забезпечення безпеки від дронів… бо законодавство не здатне реагувати настільки активно на всі виклики, що є», — каже Роман.
Монтаж та матеріали мають відповідати стандартам якості, які вже встановили. Чумак додає, що ситуацію можна було б врегулювати спільним наказом для ОВА і міської влади.
Підприємці Харківщини вже шукають, хто може дати дозвіл на сітки навколо їхніх закладів, але відповіді від ХОВА не отримували. Місто не несе відповідальності за заклади, що належать приватним власникам.
«Питання спірне, бо міська влада не відповідає за те ж кафе, бо у кафе є власник. І тут питання, чи може міська влада влаштувати сітку над цим кафе – теж спірно. Бо це може бути стратегія по захисту регіону, і так само це може стосуватися будівель і закладів в інших формах власності. З державною установою простіше, а ось власники приватних закладів можуть бути проти встановлення сіток», – каже юрист.
Він додає, що власники можуть звернутися до суду і оскаржити наказ, якщо вони вважають, що об’єкту не загрожує небезпека, а сітка заважає вести діяльність. Водночас, прокуратура може оцінити захист приватної власності за бюджетні кошти як зловживання державним або міським бюджетом.
«Відповідь на ці питання надасть лише час, і ми побачим, чи були там якісь зловживання. Навіть якщо зловживань не було, це не гарантує, що прокуратура з проміжком часу не піде до суду, і не буде там притягувати до відповідальності за сітки над приватним об’єктом місцевих або обласних чиновників», — розповідає Роман.
Без домовленостей щодо зон відповідальності у Харкові неможливо визначити об’єми видатків на облаштування захисту. Команда Ігоря Терехова каже, що буцімто виділяє кошти військовим, а вже військові організовують захист.
«Але у місті — не зона відповідальності військових. Це цивільна частина, яку повинна контролювати та робити місцева влада. Виходить, що інші міста і області беруть на себе трошки більше відповідальності. Можливо навіть більше, ніж в існуючому законодавчому полі. Якщо чекати змін до всіх законодавчих нормативних актів, це буде досить тривалий час», — підсумував юрист.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
Підготувала: Жинкіна Аліса
